Гумористична сценка "Діти,діти, де вас подіти?.."

-Мамо, корова ж теж жіночого роду. 

Нащо ії  в цей день трудитися-доїтися !?
Водою можна обійтися.

-Візьміть, мамо, тілогрійку, та не хапайте ті дрова.

-Ходіть,діти, обідати.

-Матусю, я все-все зробила...

Чарівна квітка-семицвітка- виконає будь-яке бажання

Вітаю зі святом весни !!!

26 лютого у Стрітівській ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся конкурс "Жива душа поезії святая", присвячений Шевченківським дням.

Дякую учням 5 класу :Борозенець Софії, Воропай Тетяні, Садовському Дмитру, Сірик Богдані та учням 8 класу: Кабан Катерині, Миколенко Іванні, Прилепі Назару, Просмушкіній Жасміні та Прядці Галині за активну участь у конкурсі. Особлива подяка Миколенку Ігорю за неперевершене виконання ролі Тараса у літературно-музичній композиції "Доля Великого Тараса - доля України".Щиро вдячна вам, діти, за можливість професійної реалізації.Вітаю Сірик Богдану за І місце у цьому ж конкурсі в номінації "Декоративно-прикладне мистецтво"

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Вітаю всіх зі святом Рідної мови !!!

          

           Я українець, я розмовляю по-українськи, і я цим пишаюся.

Садовський Дмитро, 5 клас

  

           Я живу на Україні, розмовляю рідною мовою мого народу. Мої тато і мама—українці. Я пишаюся своєю Батьківщиною. Я українка!!!

Сірик Богдана, 5 клас

            Люблю і вивчаю рідну українську мову.

Україна—моя земля, неповторна і єдина.

Воропай Тетяна, 5 клас

              Українська мова—моя рідна мова.

Це душа мого народу.

Борозенець Софія, 5 клас

Актуально !!!

Тривога

Україно, в душі моїй тривога,

В душі моїй пекельний щем.

Коли ж скінчиться та дорога,

Полита з «Градів », мов дощем?

І в дощ, і в сніг карбують кроки

Твої сини-захисники.

Допоки ж буде люд жорстокий

Іти за покликом війни ?

Надія

Україно! Нене рідна!

Всіх ти научаєш,

Всім даруєш тепле слово,

Всім добра бажаєш.

Україно! Нене рідна!

Чом же кров'ю ти стікаєш?
          Чому плачеш, стогнеш бідна

І добра від дітей не чекаєш?

Хто отруту вилив на твої долоні?

Хто занапащає український рід?

Чому сини і доньки твої у полоні

Страждають від знущань і бід?

Чому? Того й Бог не знає.

Та бідна мати все надію має,

Що схаменуться нерозумні діти,

І сонце миру буде ще горіти.
Богдана Сірик, 5 клас