Актуально !!!

Тривога

Україно, в душі моїй тривога,

В душі моїй пекельний щем.

Коли ж скінчиться та дорога,

Полита з «Градів », мов дощем?

І в дощ, і в сніг карбують кроки

Твої сини-захисники.

Допоки ж буде люд жорстокий

Іти за покликом війни ?

Надія

Україно! Нене рідна!

Всіх ти научаєш,

Всім даруєш тепле слово,

Всім добра бажаєш.

Україно! Нене рідна!

Чом же кров'ю ти стікаєш?
          Чому плачеш, стогнеш бідна

І добра від дітей не чекаєш?

Хто отруту вилив на твої долоні?

Хто занапащає український рід?

Чому сини і доньки твої у полоні

Страждають від знущань і бід?

Чому? Того й Бог не знає.

Та бідна мати все надію має,

Що схаменуться нерозумні діти,

І сонце миру буде ще горіти.
Богдана Сірик, 5 клас