Проба пера

Пішов тато у солдати

Пішов тато у солдати

За Україну свою воювати.

Маму, мене і брата

Захищати від ворога-ката.

Я за тата свого помолюся,

А уві сні я йому посміхнуся.

Вчитися добре я буду,

І Бог молитву мою не забуде:

Повернеться тато до нас,

Богдана Сірик, переможець обласного етапу ( І місце)поетичного конкурсу " Зерна доброти"

І буде усе гаразд!

Тривога

Україно, в душі моїй тривога,

В душі моїй пекельний щем.

Коли ж скінчиться та дорога,

Полита з «Градів », мов дощем?

І в дощ, і в сніг карбують кроки

Твої сини-захисники.

Допоки ж буде люд жорстокий

Іти за покликом війни ?

Надія

Україно! Нене рідна!

Всіх ти научаєш,

Всім даруєш тепле слово,

Всім добра бажаєш.

Україно! Нене рідна!

Чом же кров'ю ти стікаєш?
          Чому плачеш, стогнеш бідна

І добра від дітей не чекаєш?

Хто отруту вилив на твої долоні?

Хто занапащає український рід?

Чому сини і доньки твої у полоні

Страждають від знущань і бід?

Чому? Того й Бог не знає.

Та бідна мати все надію має,

Що схаменуться нерозумні діти,

І сонце миру буде ще горіти.